1. Словник української мови в 11 томах

канал

КАНА́Л, у, ч.

1. Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування грунтів, осушування боліт, відводу або стоку води.

Десять днів рили канал, щоб пустити воду новим річищем (Донч., VI, 1957, 276);

Для розподілу води на масиві зрошення будується сітка каналів (Наука.., 2, 1957, 6);

Могутньою рікою несе дніпрову воду в глиб херсонських і кримських степів Північно-Кримський канал (Рад. Укр., 22.VII 1967, 2).

2 техн. Вузька порожнина в чому-небудь, що має форму трубки.

У кожній сушарні повинні бути.. вентиляційні канали для доступу сухого повітря (Зерн. боб. культ., 1956, 111);

Снаряд, вилетівши з каналу ствола, робить віддачу — відкочує гармату (Знання.., 12, 1966, 5).

3. анат. В організмі людини або тварини — звивиста трубка, якою проходять різні речовини.

Через кілька днів камінь спустився в сечовивідний канал (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 26);

Шлунково-кишковий канал.

4. перен. Шлях поширення чого-небудь.

Важливим каналом, по якому доставляються товари до населення, є колгоспна торгівля (Рад. Укр., 1.ХІІ 1953, 3);

Ідеї марксизму по багатьох каналах проникали в Росію (Ком. Укр., 9, 1964, 16);

// перев. мн. Засоби, шляхи для здійснення чого-небудь.

Сторони погодились, що дати наступних візитів буде погоджено через дипломатичні канали (Рад. Укр., 4.IV 1961, 1);

Відчуття і сприйняття лежать у фундаменті всіх наших знань, вони.. є єдиними каналами зв’язку людини із зовнішнім світом (Ком. Укр., 4, 1960, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канал — кана́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. канал — з. канава; (природний) протока; (засіб зв 'язку) П. шлях, артерія; МЕД. прохід, кишка, труба, трубка; мн. КАНАЛИ, (дипломатичні) засоби, шляхи. Словник синонімів Караванського
  3. канал — [канал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. канал — Канал — canal, channel — *Кanal – 1) Вузька порожнина в чому-небудь, яка має форму трубки. 2) Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення водоймищ, осушування боліт, відводу або стоку води. 3) Шлях поширення чого-небудь. Гірничий енциклопедичний словник
  5. канал — -у, ч. 1》 Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відводу або стоку води. 2》 тех. Вузька порожнина в чому-небудь, що має форму трубки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. канал — Перетока, протока, лоток Словник чужослів Павло Штепа
  7. канал — ка́нал 1. вул. рот (ст)|| = брама ◊ замкнути ка́нал вул. замовкнути (ст)|| = замкнути браму ●замкни́ си ка́нал, най ти не смерди́т ь замовкни (лайка)|| = не дзявкай 2. протекція (м, ср, ст) ◊ ри́ти кана́ли шукати протекції (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. канал — кана́л (від лат. canalis – труба, жолоб) 1. Штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води. 2. Вузький довгий порожнистий простір всередині чого-небудь. 3. Сукупність пристроїв, якими передають сигнали інформації. 4. Переносно – шлях, засіб для досягнення якоїсь мети (напр., К. дипломатичний). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. канал — Штучне річище, яке використовують для меліораційних, енергетичних та транспортних потреб (судноплавний к.); також вентиляційний повітро-, димопровід у стіні будинку або каналізаційний стік вел. діаметра. Універсальний словник-енциклопедія
  10. канал — КАНА́Л (трубка, якою проходять різні речовини в організм людини або тварини), ПРОТО́КА. Шлунково-кишковий канал; Жовчні протоки. Словник синонімів української мови
  11. канал — Кана́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. канал — (лат.) 1. Всякий довгий полий простір всередині чого-небудь (наприклад, у стволі вогнепальної зброї). В стінах будівель влаштовувався переважно для відведення диму від опалювальних приладів. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. канал — Канал, -лу м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. Словник української мови Грінченка