1. Великий тлумачний словник сучасної мови

канал

кана́л

-у, ч.

1》 Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відводу або стоку води.

2》 тех. Вузька порожнина в чому-небудь, що має форму трубки.

3》 Спеціальна споруда для прокладання комунікацій.

4》 Шлях, засіб для переміщення чогось.

Вентиляційний канал — порожнини у стінах або підвісні конструкції (переважно з прямокутною формою площі перерізу) для вентиляції житлових та виробничих приміщень.

5》 анат. В організмі людини або тварини – звивиста трубка, якою проходять різні речовини. Шлунково-кишковий канал.

6》 Пристрій, сукупність пристроїв, за допомогою яких здійснюється передавання, приймання, реєстрація і т. ін. якої-небудь інформації.

|| перен. Спосіб поширення чого-небудь.

|| перев. мн. Засоби, способи для здійснення чого-небудь.

Вихідний канал спец. — канал виведення даних з ЕОМ на зовнішній пристрій.

Канал збуту — мережа фірм, які беруть участь у купівлі та продажу товарів на шляху їх просування від виробника до споживача.

Канал маркетингу — шлях товару від незалежного виробника до оптових торговців, а від них – до роздрібних торговців, кожний з яких є самостійною торговою одиницею.

Канал прямого маркетингу — канал розподілу, що складається з виробника та споживача, причому перший продає товар другому безпосередньо.

Канал розповсюдження — сукупність фірм або окремих осіб, які беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на окремий товар чи послугу на шляху просування від виробника до споживача.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канал — кана́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. канал — з. канава; (природний) протока; (засіб зв 'язку) П. шлях, артерія; МЕД. прохід, кишка, труба, трубка; мн. КАНАЛИ, (дипломатичні) засоби, шляхи. Словник синонімів Караванського
  3. канал — [канал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. канал — Канал — canal, channel — *Кanal – 1) Вузька порожнина в чому-небудь, яка має форму трубки. 2) Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення водоймищ, осушування боліт, відводу або стоку води. 3) Шлях поширення чого-небудь. Гірничий енциклопедичний словник
  5. канал — Перетока, протока, лоток Словник чужослів Павло Штепа
  6. канал — ка́нал 1. вул. рот (ст)|| = брама ◊ замкнути ка́нал вул. замовкнути (ст)|| = замкнути браму ●замкни́ си ка́нал, най ти не смерди́т ь замовкни (лайка)|| = не дзявкай 2. протекція (м, ср, ст) ◊ ри́ти кана́ли шукати протекції (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. канал — кана́л (від лат. canalis – труба, жолоб) 1. Штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води. 2. Вузький довгий порожнистий простір всередині чого-небудь. 3. Сукупність пристроїв, якими передають сигнали інформації. 4. Переносно – шлях, засіб для досягнення якоїсь мети (напр., К. дипломатичний). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. канал — Штучне річище, яке використовують для меліораційних, енергетичних та транспортних потреб (судноплавний к.); також вентиляційний повітро-, димопровід у стіні будинку або каналізаційний стік вел. діаметра. Універсальний словник-енциклопедія
  9. канал — КАНА́Л (трубка, якою проходять різні речовини в організм людини або тварини), ПРОТО́КА. Шлунково-кишковий канал; Жовчні протоки. Словник синонімів української мови
  10. канал — Кана́л, -ла; -на́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. канал — КАНА́Л, у, ч. 1. Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування грунтів, осушування боліт, відводу або стоку води. Десять днів рили канал, щоб пустити воду новим річищем (Донч. Словник української мови в 11 томах
  12. канал — (лат.) 1. Всякий довгий полий простір всередині чого-небудь (наприклад, у стволі вогнепальної зброї). В стінах будівель влаштовувався переважно для відведення диму від опалювальних приладів. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. канал — Канал, -лу м. Каналъ. Желех. Вся (країна) обсажена садами, виноградом і лісами, вся облита ріками й каналами, з багатими городами й селами. Левиц. Пов. 175. Од послали ж його у сібірну роботу, ще й канали копати. Грин. III. 596. Словник української мови Грінченка