канцелярщина
КАНЦЕЛЯ́РЩИНА, и, ж.
1. Канцелярська робота.
Питаєш мене, як я відношуся до посади. Звісно, це не мій ідеал — канцелярщина (Коцюб., III, 1956, 191);
— Слухай, Панько!.. Кидай оті канцелярщини муки! (С. Ол., Вибр., 1957, 300).
2. перен., зневажл. Непотрібний формалізм у справі, роботі.
— Це ж на його пропозицію ти завела в загоні оту канцелярщину (Донч., V, 1957, 496);
Контроль і перевірка виконання є гострою зброєю боротьби проти бюрократизму й канцелярщини, проти застою й самопливу (Ком. Укр., З, 1968, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- канцелярщина — канцеля́рщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- канцелярщина — -и, ж. 1》 Канцелярська робота. 2》 перен., зневажл. Непотрібний формалізм у справі, роботі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- канцелярщина — БЮРОКРАТИ́ЗМ (висування на перше місце формального боку у веденні та розв'язанні адміністративних, судових і под. справ), КАНЦЕЛЯ́РЩИНА зневажл., КАЗЕ́НЩИНА зневажл., ЧИНО́ВНИЦТВО зневажл. Словник синонімів української мови
- канцелярщина — Канцеля́рщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)