канцелярщина

БЮРОКРАТИ́ЗМ (висування на перше місце формального боку у веденні та розв'язанні адміністративних, судових і под. справ), КАНЦЕЛЯ́РЩИНА зневажл., КАЗЕ́НЩИНА зневажл., ЧИНО́ВНИЦТВО зневажл.,; ТЯГАНИ́НА (повільне розв'язання справи, що супроводжується зайвими формальностями); КРЮЧКОДЕ́РСТВО розм. заст. (дії, поведінка крючкодера). Там ще панує бюрократизм, хабар, бруд, безхазяйність, спекуляція (В. Еллан-Блакитний); — Це ж на його пропозицію ти завела в загоні оту канцелярщину (О. Донченко); (Яків:) Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають — і все без душі, а я цю казенщину ненавиджу, Дмитре Степановичу (М. Зарудний); — В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали (виклопотали). Уже й землеміри приїхали, плани складають (А. Головко); — Чому шляхта завжди виграє свої позви? Та тільки тому, що вона на крючкодерстві собаку з'їла (З. Тулуб). — Пор. формалі́зм.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канцелярщина — канцеля́рщина іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. канцелярщина — -и, ж. 1》 Канцелярська робота. 2》 перен., зневажл. Непотрібний формалізм у справі, роботі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канцелярщина — Канцеля́рщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. канцелярщина — КАНЦЕЛЯ́РЩИНА, и, ж. 1. Канцелярська робота. Питаєш мене, як я відношуся до посади. Звісно, це не мій ідеал — канцелярщина (Коцюб., III, 1956, 191); — Слухай, Панько!.. Кидай оті канцелярщини муки! (С. Ол., Вибр., 1957, 300). 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах