1. Словник української мови в 11 томах

канькати

КА́НЬКАТИ, ає, недок., розм. Кричати (про каню).

Умів [Іван] знаходити помічне зілля.., розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля (Коцюб., II, 1955, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канькати — ка́нькати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. канькати — див. просити Словник синонімів Вусика
  3. канькати — -ає, недок., розм. Кричати (про каню). Великий тлумачний словник сучасної мови