капор
КА́ПОР, а, ч., заст. Дитячий або жіночий головний убір із стрічками для зав’язування під підборіддям, що носять у холодну погоду.
З вулиці входить Анна.. в темному пальті і чорному оксамитовому капорі (Галан, І, 1960, 365);
Дами в капорах із стрічками [були в парадному залі] (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капор — ка́пор іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- капор — -а, ч., заст. Дитячий або жіночий головний убір із стрічками для зав'язування під підборіддям, що його носять у холодну погоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капор — Шапка, шапочка, шапчина, шапчинонька Словник чужослів Павло Штепа