капонір

КАПОНІ́Р, а, ч.

1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках.

— Ще малюками бігали ми по недільних школах. Ген пізніше — «Искру» читали отут під кручею, біля Косого капоніра (Смолич, Мир.., 1958, 40);

// заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує.

— Капонір — це мурована будова між кріпосними валами з товстими кам’яними стінами (Вишня, II, 1956, 317).

2. Захисток для літака.

[Малинін:] Всі.. маскуються, зенітників перевіряють, літаки до капонірів ховають (Собко, П’єси, 1958, 211);

Все степ та степ, де тільки й побачиш.. сліди капонірів — захистків, де під час війни стояли обкопані літаки (Гончар, Тронка, 1963, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капонір — -а, ч. 1》 військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. || заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує. 2》 Захисток для літака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. капонір — капоні́р (франц. caponniere, від ісп. caponera, букв. – клітка з каплунами) фортифікаційна споруда, з якої можна вести фланговий чи косоприцільний артилерійський і кулеметний вогонь у двох протилежних напрямах. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. капонір — (фр.) 1. Мурована будівля у сухому фортечному рові для поздовжнього обстрілу у двох протилежних напрямках. Існували: ~ відкритий — хід на дні рову, захищений з обох боків брустверними стінками. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. капонір — капоні́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови