капонір

капоні́р

-а, ч.

1》 військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках.

|| заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує.

2》 Захисток для літака.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капонір — капоні́р (франц. caponniere, від ісп. caponera, букв. – клітка з каплунами) фортифікаційна споруда, з якої можна вести фланговий чи косоприцільний артилерійський і кулеметний вогонь у двох протилежних напрямах. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. капонір — КАПОНІ́Р, а, ч. 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. — Ще малюками бігали ми по недільних школах. Ген пізніше — «Искру» читали отут під кручею, біля Косого капоніра (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
  3. капонір — (фр.) 1. Мурована будівля у сухому фортечному рові для поздовжнього обстрілу у двох протилежних напрямках. Існували: ~ відкритий — хід на дні рову, захищений з обох боків брустверними стінками. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. капонір — капоні́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови