капонір
капоні́р
-а, ч.
1》 військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках.
|| заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує.
2》 Захисток для літака.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капонір — капоні́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- капонір — капоні́р (франц. caponniere, від ісп. caponera, букв. – клітка з каплунами) фортифікаційна споруда, з якої можна вести фланговий чи косоприцільний артилерійський і кулеметний вогонь у двох протилежних напрямах. Словник іншомовних слів Мельничука
- капонір — КАПОНІ́Р, а, ч. 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. — Ще малюками бігали ми по недільних школах. Ген пізніше — «Искру» читали отут під кручею, біля Косого капоніра (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
- капонір — (фр.) 1. Мурована будівля у сухому фортечному рові для поздовжнього обстрілу у двох протилежних напрямках. Існували: ~ відкритий — хід на дні рову, захищений з обох боків брустверними стінками. Архітектура і монументальне мистецтво