капонір
(фр.)
1. Мурована будівля у сухому фортечному рові для поздовжнього обстрілу у двох протилежних напрямках. Існували:
~ відкритий — хід на дні рову, захищений з обох боків брустверними стінками.
~ проміжний — споруда для фланкування проміжків між фортами або в горжевих кутах укріплення.
2. У сучасній фортифікаційній системі — споруда для ведення прямого і флангового вогню.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- капонір — капоні́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- капонір — -а, ч. 1》 військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. || заст. Споруда, розташована на дні фортечного рову для поздовжнього обстрілу ворога, що штурмує. 2》 Захисток для літака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капонір — капоні́р (франц. caponniere, від ісп. caponera, букв. – клітка з каплунами) фортифікаційна споруда, з якої можна вести фланговий чи косоприцільний артилерійський і кулеметний вогонь у двох протилежних напрямах. Словник іншомовних слів Мельничука
- капонір — КАПОНІ́Р, а, ч. 1. військ. Фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення вогню в двох протилежних напрямках. — Ще малюками бігали ми по недільних школах. Ген пізніше — «Искру» читали отут під кручею, біля Косого капоніра (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах