1. Словник української мови в 11 томах

капцан

КАПЦА́Н, а́, ч., діал. Бідняк, злидар.

Були то.. капцани-міхонохи, міняйли, онучкарі (Фр., X, 1951, 188);

Сам запрігся в роботу, неначе худобина, щоб не стати капцаном (Стельмах, І, 1962, 568).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капцан — Капца́н: — бідняк [14;21;I,V] — бідняк, бідолаха [27] — бідняк, голяк [II] — бідняк, злидар (з ідиш) [52] — бідняк, злидар [16;36;51] — бідолаха, бідняк [20] Словник з творів Івана Франка
  2. капцан — капца́н іменник чоловічого роду, істота бідняк діал. Орфографічний словник української мови
  3. капцан — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. капцан — -а, ч., зах. Бідняк, злидар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. капцан — капца́н вул. украй зубожіла людина (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. капцан — Капца́н, -на́; -цани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. капцан — Капцан, -на́ м. Голякъ, бѣднякъ. Желех. Словник української мови Грінченка