капітуляція
КАПІТУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Припинення збройного опору й здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним.
8 травня 1945 р. в Берліні, в будинку колишнього військово-інженерного училища, представники німецького верховного командування підписали акт про беззастережну капітуляцію (Іст. УРСР, II, 1957, 597);
Щоб зберегти Будапешт, ..радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гончар, І, 1954, 215).
2. перен. Відмова від боротьби, визнання безсилля перед ким-, чим-небудь.
Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським ще й тому, що відчував перед Оленою.. сором за свою моральну капітуляцію (Вільде, Сестри.., 1958, 169);
— Ви, як і я, не з тих, хто здається після першого, хай і відчутного, стусана. Ви й думки не припускаєте про капітуляцію (Шовк., Інженери, 1956, 398).
Значення в інших словниках
- капітуляція — «присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов'язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім.-австр. Kapitulation «те саме») [ОГ] — понадстрокова служба у війську [VII] — тут: понадстрокова служба у війську [VI] Словник з творів Івана Франка
- капітуляція — капітуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- капітуляція — -ї, ж. 1》 Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 2》 перен. Відмова від боротьби, визнання свого безсилля перед ким-, чим-небудь. 3》 Нерівноправний договір, що фіксує привілейований режим для іноземців порівняно з громадянами держави перебування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- капітуляція — капітуля́ція (лат. capitulatio) припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів. Словник іншомовних слів Мельничука
- капітуляція — Домовленість про складення зброї частиною чи усім військом, буває безумовною та на певних умовах. Універсальний словник-енциклопедія
- капітуляція — Капітуля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)