каракалпаки

КАРАКАЛПА́КИ, ів, мн. (одн. каракалпа́к, а, ч.; каракалпа́чка, и, ж.). Корінне населення Каракалпацької АРСР, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім’ї мов.

До тюрків також належать осілі в основному після приєднання до Росії, а значною мірою уже в радянський час туркмени, киргизи, каракалпаки (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363);

Берег тут був пустельний, але вдалині вночі ледве помітно блищали вогники — то були стійбища каракалпаків (Тулуб, В степу.., 1964, 402).