1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каракалпаки

каракалпа́ки

-ів, мн. (одн. каракалпак, -а, ч.; каракалпачка, -и, ж.).

Корінне населення Каракалпакії, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім'ї мов.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракалпаки — КАРАКАЛПА́КИ, ів, мн. (одн. каракалпа́к, а, ч.; каракалпа́чка, и, ж.). Корінне населення Каракалпацької АРСР, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім’ї мов. Словник української мови в 11 томах