карнавал
КАРНАВА́Л, у, ч.
1. Первісно в Італії — наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом.
Ще буде новина — карнавал (завтра починається).. Про се італьянське [італійське] свято напишу.. згодом, коли цікаво (Л. Укр., V, 1956, 393);
В середні віки влаштовувалися пишні містерії, в епоху Відродження — карнавали (Наука.., 11, 1968, 29).
2. Народне гуляння, маскарад (нерідко просто неба), що супроводжується іграми, танцями, виступами художньої самодіяльності тощо.
Зібралися ми гуртом у клуб. На новорічний карнавал зібралися (Ков., Кутя.., 1960, 106);
Буйний святковий карнавал.. з бубнами та цимбалами б’є у вузьку вуличку напролом (Гончар, І, 1954, 462).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карнавал — карнава́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- карнавал — (від фр. carnaval, італ.сarnevale: carne — м'ясо + vale — прощай) вид народного свята з вуличними процесіями, театралізованою грою, маскарадами тощо; з'явився в Італії в ХІІІ ст., був присвячений святкуванню Масляної, після якої розпочинався Великий піст Словник іншомовних соціокультурних термінів
- карнавал — -у, ч. 1》 Первісно в Італії – наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом. 2》 Народне гуляння, маскарад (нерідко просто неба), що супроводжується іграми, танцями, виступами художньої самодіяльності тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карнавал — Личинозабава Словник чужослів Павло Штепа
- карнавал — карнава́л (франц. carnaval, італ. carnevale) масове народне гуляння з вуличною процесією, маскарадом, розвагами. Словник іншомовних слів Мельничука
- карнавал — МАСКАРА́Д (свято, костюмований бал, учасники якого одягнені в казкові, етнографічні маски та костюми тощо), БАЛ-МАСКАРА́Д, МАШКАРА́Д розм.; КАРНАВА́Л (народне гуляння, часто просто неба, що супроводжується іграми, танцями тощо). Словник синонімів української мови
- карнавал — Карнава́л, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)