1. Словник іншомовних соціокультурних термінів

карнавал

(від фр. carnaval, італ.сarnevale: carne — м'ясо + vale — прощай)

вид народного свята з вуличними процесіями, театралізованою грою, маскарадами тощо; з'явився в Італії в ХІІІ ст., був присвячений святкуванню Масляної, після якої розпочинався Великий піст

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карнавал — карнава́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карнавал — -у, ч. 1》 Первісно в Італії – наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом. 2》 Народне гуляння, маскарад (нерідко просто неба), що супроводжується іграми, танцями, виступами художньої самодіяльності тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. карнавал — Личинозабава Словник чужослів Павло Штепа
  4. карнавал — карнава́л (франц. carnaval, італ. carnevale) масове народне гуляння з вуличною процесією, маскарадом, розвагами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. карнавал — МАСКАРА́Д (свято, костюмований бал, учасники якого одягнені в казкові, етнографічні маски та костюми тощо), БАЛ-МАСКАРА́Д, МАШКАРА́Д розм.; КАРНАВА́Л (народне гуляння, часто просто неба, що супроводжується іграми, танцями тощо). Словник синонімів української мови
  6. карнавал — Карнава́л, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. карнавал — КАРНАВА́Л, у, ч. 1. Первісно в Італії — наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом. Ще буде новина — карнавал (завтра починається).. Про се італьянське [італійське] свято напишу.. згодом, коли цікаво (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах