караоке

(яп.)

1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки музику

2) вид шоу або розважальної програми, яка полягає у виконанні популярних пісень учасниками вистави під фонограму з використанням цієї функції

Джерело: Словник іншомовних соціокультурних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караоке — карао́ке іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. караоке — незм. і невідм., с. Спеціальний мікрофон або магнітофон, запрограмовані для виконання пісні у записаному перед тим супроводі. Великий тлумачний словник сучасної мови