караоке

карао́ке

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караоке — (яп.) 1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки музику 2) вид шоу або розважальної програми, яка полягає у виконанні популярних пісень учасниками вистави під фонограму з використанням цієї функції Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. караоке — незм. і невідм., с. Спеціальний мікрофон або магнітофон, запрограмовані для виконання пісні у записаному перед тим супроводі. Великий тлумачний словник сучасної мови