караоке

карао́ке

незм. і невідм., с.

Спеціальний мікрофон або магнітофон, запрограмовані для виконання пісні у записаному перед тим супроводі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караоке — карао́ке іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. караоке — (яп.) 1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки музику 2) вид шоу або розважальної програми, яка полягає у виконанні популярних пісень учасниками вистави під фонограму з використанням цієї функції Словник іншомовних соціокультурних термінів