караоке
карао́ке
незм. і невідм., с.
Спеціальний мікрофон або магнітофон, запрограмовані для виконання пісні у записаному перед тим супроводі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- караоке — карао́ке іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- караоке — (яп.) 1) функція, яка реалізується в деяких звукостворювальних пристроях і дає можливість виокремити у фонограмі тільки музику 2) вид шоу або розважальної програми, яка полягає у виконанні популярних пісень учасниками вистави під фонограму з використанням цієї функції Словник іншомовних соціокультурних термінів