1. Словник української мови в 11 томах

картати

КАРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь.

Він боїться з’явитися до матері без хліба і без грошей. Адже мати, напевне, картати буде його!.. (Коцюб., І, 1955, 134);

Письменниця [Дніпрова Чайка] картає тих людей, руками яких царський уряд здійснював політику нагая і шибениць, душив революцію (Рад. літ-во, 3, 1958, 71);

— Прислухайся, вивчай життя. Ласкаво підтримуй нове і нещадно картай старе (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 115);

// Мучити, гризти (у 4 знач.).

Не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (Вас., Вибр., 1954, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картати — карта́ти: дѣлать наставленій, наказывать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. картати — карта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. картати — (гостро критикувати) брати в шори; знімати стружку з кого; протирати (драїти) з пісочком кого; накручувати хвоста кому, зневажл.; (докоряти, роз’яснюючи неправильність чи недостойність поведінки і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  4. картати — Докоряти, дорікати, вичитувати, бештати, шпетити; (стало) гризти, їсти. Словник синонімів Караванського
  5. картати — див. дорікати; лаяти Словник синонімів Вусика
  6. картати — [картатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  7. картати — -аю, -аєш, недок., перех. Гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь. || Мучити, гризти (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. картати — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови
  9. картати — Карта́ти, -та́ю, -єш гл. Упрекать, корить, выговаривать. Ой догнав він Лемерівну, та й не б'є, тілько ж її словечками картає. Мет. 285. Такий гнівний, крий мати божа! Почав її словами картати. МВ. І. 99. Мене матінка зроду не била, все словом картала. Словник української мови Грінченка