картотекар
КАРТОТЕ́КАР, я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картотекар — картоте́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- картотекар — -я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картотекар — КАРТОТЕ́КАР, я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку. Кілька років бабуся пропрацювала картотекарем у районній бібліотеці (із журн.). Словник української мови у 20 томах