1. Словник української мови у 20 томах

картотекар

КАРТОТЕ́КАР, я, ч.

Той, хто створює або впорядковує картотеку.

Кілька років бабуся пропрацювала картотекарем у районній бібліотеці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картотекар — картоте́кар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. картотекар — -я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. картотекар — КАРТОТЕ́КАР, я, ч. Той, хто створює або впорядковує картотеку. Словник української мови в 11 томах