картотека
КАРТОТЕ́КА, и, ж.
Систематизоване зібрання даних, які зберігаються на картках або електронних носіях.
Тільки-но встиг Олександр Іванович зробити записи в амбулаторній картці хворого й хотів покласти її до картотеки, як двері відчинились і до кабінету твердими, впевненими кроками зайшов чоловік у простому полотняному кітелі (Б. Антоненко-Давидович);
В ретельно заведеній картотеці були на точному обліку всі мешканці табору (Н. Рибак);
Орхан вписав гостей у книгу та підвів до старенького бібліотекаря, що сидів у кутку за столом, заставленим шухлядками з картотекою (Ю. Винничук);
Електронна картотека дозволяє здійснювати різноманітні маніпуляції з картками так само, як і паперова (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- картотека — картоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- картотека — [картотека] -кие, д. і м. -ец'і Орфоепічний словник української мови
- картотека — -и, ж. 1》 Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові чи облікові відомості. || Сукупність карток, що містять облік матеріалів, готової продукції, товарів, засобів виробництва тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- картотека — картоте́ка (від карта і ...тека) 1. Система карток з довідковими, обліковими чи іншими даними. 2. Скринька або шафа для зберігання карток. Словник іншомовних слів Мельничука
- картотека — Картоте́ка, -ки, -ці; -те́ки, -те́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- картотека — КАРТОТЕ́КА, и, ж. Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові або облікові відомості. Прийняв [Даль] його не одразу. Він хворий, і Чернишов довго сидів у його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами... Словник української мови в 11 томах
- картотека — рос. картотека 1. Сукупність, набір карток — носіїв інформації, що об'єднані, систематизовані і розміщені в певному порядку (за алфавітом, темами, строком виконання тощо). Eкономічна енциклопедія