картотека

Значення в інших словниках

1. картотека — картоте́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. картотека — -и, ж. 1》 Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові чи облікові відомості. || Сукупність карток, що містять облік матеріалів, готової продукції, товарів, засобів виробництва тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. картотека — КАРТОТЕ́КА, и, ж. Систематизоване зібрання даних, які зберігаються на картках або електронних носіях. Тільки-но встиг Олександр Іванович зробити записи в амбулаторній картці хворого й хотів покласти її до картотеки... Словник української мови у 20 томах
4. картотека — картоте́ка (від карта і ...тека) 1. Система карток з довідковими, обліковими чи іншими даними. 2. Скринька або шафа для зберігання карток. Словник іншомовних слів Мельничука
5. картотека — Картоте́ка, -ки, -ці; -те́ки, -те́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. картотека — КАРТОТЕ́КА, и, ж. Систематизоване зібрання карток, що містять довідкові або облікові відомості. Прийняв [Даль] його не одразу. Він хворий, і Чернишов довго сидів у його робочому кабінеті, заваленому паперами, товстими зошитами... Словник української мови в 11 томах
7. картотека — рос. картотека 1. Сукупність, набір карток — носіїв інформації, що об'єднані, систематизовані і розміщені в певному порядку (за алфавітом, темами, строком виконання тощо). Eкономічна енциклопедія