1. Словник української мови в 11 томах

картярський

КАРТЯ́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до ка́рта 2.

У Потоцького була велика картярська гра (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275);

Картярська колода;

// Пов’язаний із грою в карти.

Картярський борг;

// Признач. для гри в карти.

Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 189);

Картярський будинок.

2. Прикм. до картя́р.

Гучні картярські вигуки і вибухи дурного реготу тривали аж до третіх півнів (Вол., Місячне срібло, 1961, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картярський — картя́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. картярський — -а, -е. 1》 Прикм. до карта 2). || Пов'язаний із грою в карти. Картярський борг. || Признач. для гри в карти. 2》 Прикм. до картяр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. картярський — КАРТЯ́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ка́рта 2. У Потоцького була велика картярська гра (З. Тулуб); Картярська колода; // Пов'язаний із грою в карти. – От і познайомились! Оце поспішав віддати борг картярський (Ю. Логвин); // Признач. для гри в карти. Словник української мови у 20 томах
  4. картярський — Картя́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)