касирка

КАСИ́РКА, и, ж. Жін. до каси́р.

За віконцем чути було знайомий голос касирки, шелест грошей і стукіт рахівниці (Томч., Закарп. опов., 1953, 198);

Касирка здивовано глянула на мене, завагалася, потім таки видала квитка і повернула здачу (Руд., Вітер.., 1958, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. касирка — каси́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. касирка — -и, рідко. Жін. до касир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. касирка — КАСИ́РКА, и, ж. Жін. до каси́р. За віконцем чути було знайомий голос касирки, шелест грошей і стукіт рахівниці (М. Томчаній); Касирка здивовано глянула на мене, завагалася, потім таки видала квитка і повернула здачу (М. Словник української мови у 20 томах
  4. касирка — Каси́рка, -ки, -ці; -си́рки, -си́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)