1. Словник української мови в 11 томах

катакомби

КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами.

Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Збан., Сеспель, 1961, 17);

Наш стародавній Київ споконвіку відомий як один з найбільших у Європі районів зосередження підземних ходів, печер і катакомб (Веч. Київ, 28.IX 1967, 3);

// У деяких містах давнього Риму — такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань.

І всі за нею повставали І за апостолом пішли У катакомби (Шевч., II, 1953, 269);

*У порівн. З вузенької вулички, з склепінням, як з катакомби, показалась процесія (Коцюб., III, 1956, 412).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катакомби — Підземелля, підземні ходи, печери. Словник синонімів Караванського
  2. катакомби — -комб, мн. (одн. катакомба, -и, ж.). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. || У деяких містах Стародавнього Риму – такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань. Одеські катакомби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катакомби — КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. катакомби — катако́мби (італ. catacombe, від лат. catacumba – підземна гробниця) підземні приміщення природного або штучного походження, які в давнину використовували для відправи релігійних обрядів та для поховання померлих. Іноді К. – залишені підземні каменоломні (К. Одеси тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. катакомби — У стародавньому Римі кількаповерхові підземні коридори, місце зібрань переслідуваних християн та їхнє кладовище. Універсальний словник-енциклопедія
  6. катакомби — Катако́мби, -ко́мб, -ко́мбам (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. катакомби — Катакомби, -ко́мб ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка