катакомби

Значення в інших словниках

1. катакомби — -комб, мн. (одн. катакомба, -и, ж.). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. || У деяких містах Стародавнього Риму – такі ж підземелля, що правили першим християнам за притулок, а також за місце релігійних відправ і поховань. Одеські катакомби. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. катакомби — КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Ю. Словник української мови у 20 томах
3. катакомби — катако́мби (італ. catacombe, від лат. catacumba – підземна гробниця) підземні приміщення природного або штучного походження, які в давнину використовували для відправи релігійних обрядів та для поховання померлих. Іноді К. – залишені підземні каменоломні (К. Одеси тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
4. катакомби — У стародавньому Римі кількаповерхові підземні коридори, місце зібрань переслідуваних християн та їхнє кладовище. Універсальний словник-енциклопедія
5. катакомби — Катако́мби, -ко́мб, -ко́мбам (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. катакомби — КАТАКО́МБИ, ко́мб, мн. (одн. катако́мба, и, ж.). Підземні природні або штучні печери з довгими заплутаними ходами. Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Збан. Словник української мови в 11 томах
7. катакомби — Катакомби, -ко́мб ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605. Словник української мови Грінченка