1. Словник української мови в 11 томах

катехит

КАТЕХИ́Т, а, ч., заст. Учитель закону божого (законовчитель), звичайно священик.

Коли о. катехит Торонський ввійшов до класу, там стояв такий гамір, що ніхто не помітив його появи (Кол., Терен.., 1959, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катехит — Катехи́т: — викладач релігійних дисциплін [26;39;41] — вчитель релігії, так званий законовчитель, звичайно — піп [47;IV] — піп, учитель релігії в австрійській школі; [VI] — учитель релігії і школі; [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. катехит — катехи́т іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. катехит — Особа, що навчає основ християнського віровчення, катехизує Словник церковно-обрядової термінології
  4. катехит — -а, ч., заст. Учитель закону Божого (законовчитель), перев. священик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. катехит — Віровчитель Словник чужослів Павло Штепа
  6. катехит — КАТЕХИ́Т, а, ч., рел.-церк. Особа, що навчає основ християнського віровчення, катехизує. Їмость саме задля Галі запросила катехита на храм (Л. Словник української мови у 20 томах