катран
КАТРА́Н¹, у́, ч., збірн. (Crambe L.). Рослина степів або напівпустель родини хрестоцвітих, що має велике листя й багато білих квіток.
Та не цвіти білим цвітом, зелений катране (Чуб., V, 1874, 517);
Вона [мати] їде в степах, зажурена й висока, В озерах пирію, берізки і катрану (Мас., Сорок.., 1957, 28).
КАТРА́Н², а́, ч. Невелика акула, що живе в Чорному морі; колюча акула.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катран — катра́н 1 іменник чоловічого роду, істота акула катра́н 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- катран — КАТРАН – КАТРЕН Катран1, -а. Надряд акул, які водяться в Тихому й Атлантичному океанах, у Чорному, Баренцовому та деяких інших морях. Катран2, -у. Вид однорічних і багаторічних трав родини хрестоцвітих. Катрен, -а. У поетиці – строфа з чотирьох рядків, що містить закінчену думку; чотиривірш. Літературне слововживання
- катран — I -у, ч., збірн. Рослина степів або напівпустель родини хрестоцвітих, що має велике листя й багато білих квіток. II -а, ч. Невелика акула, що живе в Чорному морі; колюча акула. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катран — КАТРА́Н¹, у, ч., збірн. Трав'яниста рослина степів або напівпустель родини хрестоцвітих, що має велике листя й багато білих квіток. Та не цвіти білим цвітом, зелений катране (П. Словник української мови у 20 томах