1. Словник української мови в 11 томах

катуватися

КАТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Страждати морально, звинувачуючи себе в чомусь; мучитися.

Все своє коротке життя Сашко мріяв бути дорослим, вирости якнайшвидше — і гірко катувався своїм неповноліттям (Смолич, Світанок.., 1953, 36);

Тепер він міг тільки катуватися думками. Катуватись і каятись (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 130).

2. Пас. до катува́ти.

Нема сім’ї, немає хати, Немає брата, ні сестри, Щоб незаплакані ходили, Не катувалися в тюрмі (Шевч., II, 1953, 270).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катуватися — катува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. катуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Страждати морально, звинувачуючи себе в чомусь; мучитися. 2》 Пас. до катувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катуватися — КАТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. чим і без дод. Страждати морально, перев. звинувачуючи себе в чомусь; мучитися. Довго не лягали спати, сиділи за північ та все думали й катувались (В. Словник української мови у 20 томах
  4. катуватися — МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев. Словник синонімів української мови
  5. катуватися — Катува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606. Словник української мови Грінченка