1. Словник української мови в 11 томах

катувати

КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити.

Страшно подумати, що її Гриця, може, виявлено і його зараз катують, вимагаючи зізнань (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 50);

Довго катували [гестапівці] старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (Кучер, Дорога.., 1958, 63);

*У порівн. Він [Гануш] ударив форте. Бідний фортеп’ян наче застогнав під його пальцями, ніби його катували (Н.-Лев., III, 1956, 218).

2. Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань.

Катувала, мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Шевч., І, 1951, 166);

— Тут уже баби в один голос: «Та й за віщо так катувати дитину?» (Вас., І, 1959, 279);

Хто б у цей час не заглянув у його догідливі очі, ніколи б не повірив, що він за в’язку сушняку може до півсмерті катувати людину важкими носаками (Стельмах, І, 1962, 91).

Катува́ти себе́ — те саме, що катува́тися 1.

Продовжуючи путь до свого гуртожитку, Стась жорстоко катував себе, називав круглим дурнем (Гур., Новели, 1951, 99).

3. заст. Страчувати, карати на смерть.

Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята. Один буде, як той Гонта, Катів катувати! (Шевч., І, 1951, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катувати — катува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. катувати — Брати на тортури, піддавати тортурам, мордувати, розпинати, мучити, топити лій з. Словник синонімів Караванського
  3. катувати — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. катувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. 2》 Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань. 3》 заст. Страчувати, карати на смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. катувати — КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Довго катували [гестапівці] старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. катувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. катувати — Катува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. катувати — Катува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354. 2) Пытать. 3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. н. Словник української мови Грінченка