катувати

Значення в інших словниках

1. катувати — катува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. катувати — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
3. катувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. 2》 Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань. 3》 заст. Страчувати, карати на смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. катувати — КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Довго катували [гестапівці] старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (В. Словник української мови у 20 томах
5. катувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
6. катувати — Катува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. катувати — КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Страшно подумати, що її Гриця, може, виявлено і його зараз катують, вимагаючи зізнань (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах
8. катувати — Катува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354. 2) Пытать. 3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. н. Словник української мови Грінченка