1. Словник української мови Грінченка

катувати

Катува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують. Грин. III. 354.

2) Пытать.

3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. н. п. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Шевч. 162. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Шевч. 22. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катувати — катува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. катувати — Брати на тортури, піддавати тортурам, мордувати, розпинати, мучити, топити лій з. Словник синонімів Караванського
  3. катувати — див. карати; кривдити Словник синонімів Вусика
  4. катувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. 2》 Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань. 3》 заст. Страчувати, карати на смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. катувати — КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого. 1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Довго катували [гестапівці] старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (В. Словник української мови у 20 томах
  6. катувати — МУ́ЧИТИ кого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), БОЛІ́ТИ кому, кого; КАТУВА́ТИ, ЗАКАТО́ВУВАТИ, МОРДУВА́ТИ, ЗАМОРДО́ВУВАТИ, НІ́ВЕЧИТИ... Словник синонімів української мови
  7. катувати — Катува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. катувати — КАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Страшно подумати, що її Гриця, може, виявлено і його зараз катують, вимагаючи зізнань (Д. Бедзик, Дніпро.. Словник української мови в 11 томах