кахляний
КАХЛЯ́НИЙ, я́на́, я́не́. Прикм. до ка́хлі.
Кахляна плитка;
// Зробл. з кахлів.
Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: Кахляну грубу, білу стелю (Стар., Поет. тв., 1958, 190);
// Покритий кахлями.
В залі були білі стіни, біла стеля і навіть біла кахляна підлога (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кахляний — кахля́ни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- кахляний — -яна, -яне. Прикм. до кахлі. Кахляна плитка. || Зробл. з кахлів. || Покритий кахлями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кахляний — КАХЛЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́. Прикм. до ка́хлі. Елементи народної орнаментики на рельєфних кахляних плитках використовувались у Галичині на фабриках Коломиї, Галича, Львова (із журн.); // Облицьований, вимощений кахлями. Словник української мови у 20 томах
- кахляний — Кахля́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кахляний — Кахля́ний, -а, -е = кахельний. Словник української мови Грінченка