1. Словник української мови в 11 томах

кашляти

КА́ШЛЯТИ, яю, яєш, недок. Видавати звуки кашлю.

А я, отож таки вночі, Іду та кашляю йдучи (Шевч., II, 1963, 411);

До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Л. Укр., III, 1952, 638);

Я гойдаюсь на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасливий: я чую весну (Довж., Зач. Десна, 1957, 483);

*Образно. Важко кашляли гармати та в’їдливо цінькали кулі (Епік, Тв., 1958, 377);

// Хворіти на кашель.

Прохор од того часу кашляв, хирів та й умер перед самою волею (Н.-Лев., III, 1956, 335);

Мирон усе кашляв та аж ісхуд неначе (Головко, І, 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашляти — (судорожне виштовхування ротом повітря при застуді), (легко) розм. кахикати, (сильно) бухикати. Словник синонімів Полюги
  2. кашляти — ка́шляти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. кашляти — Кахикати, бухикати, (з кров'ю) кровохаркати; п-к КАШЛЯЮЧИЙ, що кашляє, розкашляний, душений кашлем, кашливий, (хворий) з кашлем. Словник синонімів Караванського
  4. кашляти — Бухикати, викашлювати, кашельнути, кашлянути, підкашлювати, покашлювати, розкашлятися Фразеологічні синоніми: викашлювати хворбу; задихатися від кашлю; заходитися кашлем; надсадно кашляти; синіти від кашлю Словник синонімів Вусика
  5. кашляти — [кашл'атие] -л'айу, -л'айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. кашляти — -яю, -яєш, недок. Видавати звуки кашлю. || Хворіти на кашель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. кашляти — КА́ШЛЯТИ, яю, яєш, недок. Видавати звуки кашлю. А я, отож таки вночі, Іду та кашляю йдучи (Т. Шевченко); До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Леся Українка); Я гойдаюсь на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасливий... Словник української мови у 20 томах
  8. кашляти — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  9. кашляти — Ка́шляти, -ляю, -єш гл. одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141. Словник української мови Грінченка