1. Словник української мови в 11 томах

кашлянути

КАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ка́шляти.

Він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (Коцюб., II, 1955, 81);

Кашлянути заставить [лікар], повітря у груди набрати (Шпорта, Запоріжці, 1952, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кашлянути — кашляну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кашлянути — див. кашляти Словник синонімів Вусика
  3. кашлянути — -ну, -неш, док. Однокр. до кашляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кашлянути — КАШЛЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до ка́шляти. Він кашлянув, підтягнувся і високим, чужим трохи голосом почав читати (М. Коцюбинський); Кашлянути заставить [лікар], повітря у груди набрати (Я. Словник української мови у 20 томах
  5. кашлянути — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови