1. Словник української мови в 11 томах

кваша

КВА́ША, і, ж.

1. Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю.

Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (Н.-Лев., III, 1956, 208);

В меню.. з’явились гречаники, гречані пампушки.., лемішка, кваша та інші страви (Укр. страви, 1957, 6);

*У порівн. Уже Вулкан розм’як, як кваша (Котл., І, 1952, 207);

// перен., розм. Про що-небудь розмокле, схоже на цю страву.

Все.. змішалося в чорну й липку квашу (Головко, II, 1957, 83).

2. перен., зневажл. Про нерішучу, кволу, безхарактерну людину.

[Мотря:] Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок! (Кроп., II, 1958, 26);

— Коли ти боєць, а не кваша, тоді інша справа (Ю. Янов., II, 1954, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кваша — ква́ша 1 іменник жіночого роду страва ква́ша 2 іменник жіночого роду, істота про нерішучу людину Орфографічний словник української мови
  2. кваша — п-о густий кисіль; П. місиво; (хто) лемішка, макуха, квач, мамула, бамбула. Словник синонімів Караванського
  3. кваша — див. вайлуватий; плаксивий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. кваша — -і, ж. 1》 Страва з гречаного чи житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. || перен., розм. Про що-небудь розмокле, схоже на цю страву. 2》 перен., зневажл. Про нерішучу, кволу, безхарактерну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кваша — КВА́ША, і, ж. 1. Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Раз наймички, не спитавши Онисі, запарили собі квашу й поставили горщик скраю на печі (І. Нечуй-Левицький); У меню .. з'явились гречаники, гречані пампушки.. Словник української мови у 20 томах
  6. кваша — Почому лікоть кваші. Скільки це коштує? Приповідки або українсько-народня філософія
  7. кваша — І, ч. і ж. Плаксій. Кваша ти, нюня зразу соплі розпускаєш. Словник сучасного українського сленгу
  8. кваша — вари́ти ка́шу (ква́шу). 1. з ким. Робити що-небудь, залагоджувати яку-небудь справу з кимсь. Сиверяни впевнилися, що пан Бжеський — людина розумна й хазяйновита і що з ним можна варити кашу (З. Тулуб). 2. з чого. Фразеологічний словник української мови
  9. кваша — ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал. Словник синонімів української мови
  10. кваша — Кваша, -ші ж. 1) Вареное жидкое кисло-сладкое тѣсто. Чуб. VII. 440. Куди тобі грішному кісіль їсти, коли ти й кваші не вкусиш. посл. 2) Переносно: плакса. ум. квашка. Словник української мови Грінченка