1. Словник української мови в 11 томах

квітчатися

КВІТЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Прикрашатися квітами, зіллям тощо.

— Прилучилося те давненько, ще як я дівувала і червоним маком квітчалася… (Вовчок, VI, 1956, 335);

Малий Мирон.. любить упиватися солодким запахом росистої конюшини та квітчатися прилипчастими лопуховими гудзиками (Фр., І, 1955, 232);

Вона дика, боязка й чудна. Вінки собі з квіток сплітає, квітчається й так ходить у роботі цілий день (Вас., І, 1959, 133);

*Образно. Ой, широко лиман Розливається, Верболозом кругом Він квітчається (Дн. Чайка, Тв., 1960, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчатися — квітча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квітчатися — -аюся, -аєшся, недок. Прикрашатися квітами, зіллям тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітчатися — КВІТЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Прикрашатися квітами, зіллям і т. ін. – Прилучилося те давненько, ще як я дівувала і червоним маком квітчалася... (Марко Вовчок); Малий Мирон .. Словник української мови у 20 томах
  4. квітчатися — Квітча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. посл. Квітчалася Настечка. Грин. III. 79. Словник української мови Грінченка