1. Словник української мови у 20 томах

квітчатися

КВІТЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Прикрашатися квітами, зіллям і т. ін.

– Прилучилося те давненько, ще як я дівувала і червоним маком квітчалася... (Марко Вовчок);

Малий Мирон .. любить упиватися солодким запахом росистої конюшини та квітчатися прилипчастими лопуховими ґудзиками (І. Франко);

Вона дика, боязка й чудна. Вінки собі з квіток сплітає, квітчається й так ходить у роботі цілий день (С. Васильченко).

2. Пас. до квітча́ти.

Ой, широко лиман Розливається, Верболозом кругом Він квітчається (Дніпрова Чайка);

Небо зорями квітчалося, розсипаючи сріблясту порошу Чумацького Шляху (І. Пільгук);

* Образно. Робилося ясніше, ширшало небо, квітчалася земля цвітом надії... (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчатися — квітча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квітчатися — -аюся, -аєшся, недок. Прикрашатися квітами, зіллям тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квітчатися — КВІТЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Прикрашатися квітами, зіллям тощо. — Прилучилося те давненько, ще як я дівувала і червоним маком квітчалася… (Вовчок, VI, 1956, 335); Малий Мирон.. Словник української мови в 11 томах
  4. квітчатися — Квітча́тися, -ча́юся, -єшся гл. Украшаться цвѣтами. Сухій вишні не квітчатися. посл. Квітчалася Настечка. Грин. III. 79. Словник української мови Грінченка