квітчатий

КВІТЧА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що квітча́стий 1, 2.

[Дзвінка:] Але для мене кращий спокій хати. І коло хати сад квітчатий. І білі вівці в полонині (Б.-І. Антонич);

І ти, у хусточці квітчатій, така, як я тебе зберіг в моїй уяві (І. Гончаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що квітчастий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. квітчатий — КВІТЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що квітча́стий 1. І ти, у хусточці квітчатій, така, як я тебе зберіг в моїй уяві (Гонч., Вибр., 1959, 86). Словник української мови в 11 томах