квітіння
КВІТІ́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. кві́тнути 1; цвітіння (у 1 знач.), квітнення.
Скільки принадних чар розкривається перед .. очима! Ласкава блакить неба і ніжний промінь сонця.., квітіння рослин і тихий шепіт дерев – все милує слух, голубить зір (Г. Коцюба);
// Час, пора року, коли квітнуть рослини.
Сюди тільки може раз на рік з'являлися мисливці трохи пополохати дичину, та ще пастушки з раннього квітіння аж до першого жовтня дзвінкими вигуками оглашали тут болота (Т. Осьмачка);
// Місце, вкрите рослинами, що квітнуть.
Чулась у ньому приборкана воля, що котилася перекотиполем по колючих стернищах, забираючись у ковилеве роздолля та воронцеве квітіння (І. Пільгук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квітіння — квіті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- квітіння — див. цвіт Словник синонімів Вусика
- квітіння — -я, с. Стан за знач. квітнути 1); цвітіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квітіння — КВІТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кві́тнути 1; цвітіння. Скільки принадних чар розкривається перед.. очима! Ласкава блакить неба і ніжний промінь сонця.., квітіння рослин і тихий шепіт дерев — все милує слух, голубить зір (Коцюба, Нові береги, 1959, 126). Словник української мови в 11 томах