квієтизм

КВІЄТИ́ЗМ, у, ч.

1. Релігійно-етичне вчення, що виникло як течія в католицизмі у XVII ст.; проповідує містико-споглядальне ставлення до життя, відмову від боротьби зі злом, цілковиту покору Божій волі.

Квієтизм орієнтувався на містичну чисту любов до Бога незалежно від майбутніх нагород або покарань, що ставило під сумнів потребу в церковній ієрархії (з наук. літ.).

2. перен. Пасивне, споглядальне ставлення до життя та його проблем.

У байках Глібова .. майже нема й тої відсталої моралі, того воркітливого консерватизму та квієтизму (М. Драгоманов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квієтизм — Квієти́зм: — пасивність, прагнення до безтурботності; споглядальність [54] — пасивне містико-споглядальнє ставлення до дійсності [41] — споглядання [50] Словник з творів Івана Франка
  2. квієтизм — квієти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. квієтизм — -у, ч. Релігійно-етичне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квієтизм — Байдужість, бездіяльність, див. пасивний Словник чужослів Павло Штепа
  5. квієтизм — квієти́зм (від лат. quietus – спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на «волю божу», байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. квієтизм — Напрям у католицькій містичній теології XVII ст., що визнавав підставою релігійного життя пасивну контемпляцію та любов до Бога, не осквернену турботою про власне спасіння; квієтисти відкидали аскетизм і благальну молитву. Універсальний словник-енциклопедія
  7. квієтизм — КВІЄТИЗМ (від лат. quietus — спокійний, безтурботний) — релігійно-містичне та етичне вчення, що виникло в кінці XVII ст. в рамках католицизму; сповідувало опозиційні настрої щодо папства та ворожість до єзуїтів. Ідеї К. були розвинуті ісп. Філософський енциклопедичний словник
  8. квієтизм — Квієти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-етичне реакційне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, «непротивлення злу», цілковите покладання на «волю божу» тощо. Словник української мови в 11 томах