квієтизм

Значення в інших словниках

1. квієтизм — квієти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. квієтизм — -у, ч. Релігійно-етичне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. квієтизм — Байдужість, бездіяльність, див. пасивний Словник чужослів Павло Штепа
4. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що виникло як течія в католицизмі у XVII ст.; проповідує містико-споглядальне ставлення до життя, відмову від боротьби зі злом, цілковиту покору Божій волі. Словник української мови у 20 томах
5. квієтизм — квієти́зм (від лат. quietus – спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на «волю божу», байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
6. квієтизм — Напрям у католицькій містичній теології XVII ст., що визнавав підставою релігійного життя пасивну контемпляцію та любов до Бога, не осквернену турботою про власне спасіння; квієтисти відкидали аскетизм і благальну молитву. Універсальний словник-енциклопедія
7. квієтизм — КВІЄТИЗМ (від лат. quietus — спокійний, безтурботний) — релігійно-містичне та етичне вчення, що виникло в кінці XVII ст. в рамках католицизму; сповідувало опозиційні настрої щодо папства та ворожість до єзуїтів. Ідеї К. були розвинуті ісп. Філософський енциклопедичний словник
8. квієтизм — Квієти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-етичне реакційне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, «непротивлення злу», цілковите покладання на «волю божу» тощо. Словник української мови в 11 томах