1. Філософський енциклопедичний словник

квієтизм

КВІЄТИЗМ (від лат. quietus — спокійний, безтурботний) — релігійно-містичне та етичне вчення, що виникло в кінці XVII ст. в рамках католицизму; сповідувало опозиційні настрої щодо папства та ворожість до єзуїтів. Ідеї К. були розвинуті ісп. священиком Моліносом (1628 — 1696) у праці "Духовний керівник" ("Guida spirituale"), виданій у Римі в 1675 р., дещо пізніше — франц. єпископом Фенелоном у його "Поясненнях до настанов святих", що були опубліковані у 1697 р. Для К. характерне містично-споглядальне відношення до світу, пасивність, спокій душі, повне підкорення божественній волі, байдужість до добра і зла, до пекла та раю. Вчення К. спрямоване на те, щоб "продати або вбити" власну індивідуальну волю і таким чином відкрити шлях для душі бути повністю поглинутою любов'ю до Бога. В 1685 р. Молінос був засуджений; 68 положень К. були визнані єрессю. Послідовницею Моліноса у Франції була також Гюйон(1648 — 1717), яка за єресь була на п'ять років ув'язнена до Бастилії, потім звільнена за умови перебування під наглядом у маєтку її сина, що став центром паломництва послідовників К. у Європі. Елементи К. притаманні частково лютеранському пієтизмові XVIII ст.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квієтизм — Квієти́зм: — пасивність, прагнення до безтурботності; споглядальність [54] — пасивне містико-споглядальнє ставлення до дійсності [41] — споглядання [50] Словник з творів Івана Франка
  2. квієтизм — квієти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. квієтизм — -у, ч. Релігійно-етичне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квієтизм — Байдужість, бездіяльність, див. пасивний Словник чужослів Павло Штепа
  5. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що виникло як течія в католицизмі у XVII ст.; проповідує містико-споглядальне ставлення до життя, відмову від боротьби зі злом, цілковиту покору Божій волі. Словник української мови у 20 томах
  6. квієтизм — квієти́зм (від лат. quietus – спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на «волю божу», байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. квієтизм — Напрям у католицькій містичній теології XVII ст., що визнавав підставою релігійного життя пасивну контемпляцію та любов до Бога, не осквернену турботою про власне спасіння; квієтисти відкидали аскетизм і благальну молитву. Універсальний словник-енциклопедія
  8. квієтизм — Квієти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-етичне реакційне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, «непротивлення злу», цілковите покладання на «волю божу» тощо. Словник української мови в 11 томах