кевкати
КЕ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Видавати звуки кев-кев (про каню тощо).
Каня кевкає, кури кудкудачуть… (Фр., І, 1955, 234).
2. Видавати звуки, що нагадують гикавку.
Важко дихав його татарський кінь-бахмат, гучно кевкаючи селезінкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кевкати — ке́вкати: озн. крикъ „кані“ (родъ ястреба) [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- кевкати — ке́вкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- кевкати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
- кевкати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Видавати звуки "кев-кев" (про каню тощо). 2》 Видавати звуки, що нагадують гикавку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кевкати — КЕ́ВКАТИ, ає, недок., розм. 1. Видавати звуки кев-кев (перев. про каню). Каня кевкає, кури кудкудачуть... (І. Франко). 2. Видавати звуки, що нагадують гикавку. Важко дихав його татарський кінь-бахмат, гучно кевкаючи селезінкою (З. Словник української мови у 20 томах
- кевкати — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Словник синонімів української мови