кедр
КЕДР, а, ч.
1. Південне вічнозелене хвойне дерево.
Полум’я в неї велике палало на вогнищі, й запах Кедра сухого й пахучої туї далеко по всьому Острові линув (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 98);
Кедри, магнолії, пальми й олеандри розкидані були групами тут і там (Смолич, І, 1958, 56);
*У порівн. Мов кедр серед поля Ливанського,— у кайданах Став Гус перед ними! (Шевч., І, 1963, 267).
2. Народна назва деяких видів сосни, що дають їстівне насіння — так звані кедрові горішки.
У п’ятдесятирічному віці кедр дає перший урожай смачних і поживних горіхів, потрібних для одержання цінної олії (Хлібороб Укр., З, 1969, 47);
Зимові спори гриба заражають сибірський кедр і веймутову сосну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 396).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кедр — кедр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кедр — -а, ч. 1》 Південне вічнозелене хвойне дерево. 2》 Народна назва деяких видів сосни, що дають їстівне насіння – кедрові горішки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кедр — КЕДР, а, ч. 1. Південне вічнозелене хвойне дерево родини соснових. Лінія берега хвилясто вигиналася, з пологої переходила в скелясту, виступали тінисті, суворі гаї туй, кедрів і смерек (У. Словник української мови у 20 томах
- кедр — Довговічне вічнозелене високоросле дерево; Ліван, Мала Азія, Гімалаї, Пн. Африка; плід — овальна шишка; цінна деревина, майже не пошкоджується шкідниками; вирощують у парках; науково неправильна назва сибірського різновиду сосни (кедрової сосни). Універсальний словник-енциклопедія
- кедр — Кедр, -ра (одного) і -ру (матеріялу); ке́дри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кедр — Кедр, -ра м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати. К. Псалт. Словник української мови Грінченка