кедр

КЕДР, а, ч.

1. Південне вічнозелене хвойне дерево родини соснових.

Лінія берега хвилясто вигиналася, з пологої переходила в скелясту, виступали тінисті, суворі гаї туй, кедрів і смерек (У. Самчук);

По обох боках на горбах, порослих кипарисами і кедрами, розкинувся чужий край: невеличкі густі села з мінаретними шпилями, форти, замки, башти, апельсинові гаї (Р. Іваничук);

Це Південь,.. це кедри і сосни, і лаври, і пінії вздовж автостради, це запах кави звідусіль, це алое, мирт і аїр (Ю. Андрухович);

Полум'я в неї велике палало на вогнищі, й запах Кедра сухого й пахучої туї далеко по всьому Острові линув (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

* У порівн. Мов кедр серед поля Ливанського, – у кайданах Став Гус перед ними! (Т. Шевченко).

2. Назва деяких видів сосни, зокрема кедрової, що дає їстівне насіння – так звані кедрові горішки.

Круто повернувши од берега, дорога помчала до лісу. Крокуючи ним, Павло дивувався: ялини, берези, кедри в ньому такі, як і скрізь, а модрини й сосни .. зовсім голі, наче пообчухрувані (М. Сиротюк);

Коли льодовики танули, на поверхні ґрунту, звільненій від льоду, зароджувалося життя. Ліси кедрів, ялин, смерек, сосен вкрили територію України (з наук. літ.);

У п'ятдесятирічному віці кедр дає перший урожай смачних і поживних горіхів, потрібних для видобування цінної олії (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Сибі́рський кедр – народна назва кедрової сосни, що росте в Сибіру.

Зимові спори гриба заражають сибірський кедр (з наук. літ.).