кедрач

КЕДРА́Ч, ч., розм.

1. род. а́. Те саме, що Ке́дро́ва со́сна́ (див. со́сна́).

Десять років тому сюди прийшли бурильники. Рубали високі сосни, кедрачі, модрини (із журн.).

2. род. у́. Ліс із кедрових дерев.

Далеко зайшов [Григорій] і ходив собі по кедрачах, задравши голову, непомітно заходив все далі й далі (І. Багряний);

В покритім мохом кедрачі ведмеді бродять уночі (І. Гончаренко);

Минувши кедрач, друзі вийшли на широку полонину (О. Бердник).