1. Словник української мови в 11 томах

кейфувати

КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., жарт. Віддаватися кейфу.

Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (Рильський, І, 1956, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кейфувати — кейфува́ти дієслово недоконаного виду жарт. Орфографічний словник української мови
  2. кейфувати — див. кайфувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кейфувати — КЕЙФУВА́ТИ див. кайфува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. кейфувати — НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи. Словник синонімів української мови
  5. кейфувати — Кейфува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)