1. Словник української мови в 11 томах

кепа

КЕ́ПА, и, ж., розм. Те саме, що ке́пка.

Стоїть людина. Сумка, бобрикове пальто.. Кепа дуже приношена (Ю. Янов., І, 1958, 236);

— Шофер! Шофер! Чого ми так довго стоїмо? — Документи перевіряють,— обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Тют., Вир, 1964, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кепа — див. дурний Словник синонімів Вусика
  2. кепа — КЕ́ПА, и, ж., розм. Те саме, що ке́пка. Стоїть людина. Сумка, бобрикове пальто .. Кепа дуже приношена (Ю. Яновський); – Шофер! Шофер! Чого ми так довго стоїмо? – Документи перевіряють, – обзивається із кабіни молодий хлопець у засмальцьованій кепі (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах